П'ятихатки. П'ятихатська школа № 1

   





Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Вступ до школи

 

 Поради від учителя початкових класів 
"Незабаром до школи. Що знадобиться?"

 

Шкільна форма

Форма у різних школах різниться, але найчас­тіше для хлопчиків — це піджак, брюки, сороч­ка, краватка чи метелик, а для дівчаток — піджак, сарафан чи спідниця, блуза, брюки на зимовий період. Не забудьте, що у вересні та травні бувають і спекотні дні, тому придбай­те для малюка сорочку чи блузу із коротким рукавом. Зверніть увагу не тільки на красу, а й на зручність моделі, яку дитина тричі на тиждень зніматиме й одягати без допомо­ги дорослих (Чому тричі? А тому, що саме стільки уроків фізичної культури на тиждень у більшості шкіл.) Бажано з внутрішньо­го боку підписати піджак, брюки, спідницю тощо. (Адже дуже часто, особливо після уроків фізичної культури, учні міняються речами, звісно ненавмисно.)

Не забудьте про змінне взуття, воно відріз­нятиметься від того, до якого дитина звикла . у дитячому садочку. (Воно має бути зі зруч­ною, краще гнучкою і неслизькою підошвою, а також із фіксованою п'яткою, щоб нога не втомлювалася і взуття не спадало.)

Бейджик. (Особливо важливу роль він відіграє 1 вересня і весь перший тиждень навчання. На ньому мають бути зазначені прізвище, ім'я і клас учня. Бейджик допома­гає вчителям-предметникам та вихователеві групи подовженого дня швидше запам'ятати учнів. Якщо дитина загубиться, то черговий учитель чи старші учні допоможуть їй повер­нутися до свого класу.)

Спортивна форма

Футболка (часто колір футболок у класі визначають на батьківських зборах). Купуй­те не синтетичну, а виготовлену з натураль­них матеріалів.

Спортивний костюм (зверніть увагу, щоб він не був занадто тісним і дитина могла вільно рухатися).

Спортивне взуття із гумовою гнучкою підо­швою. (Зверніть увагу на шнурки чи липуч­ки. А чи вміє малюк взуватися самостійно?)

Зошити

Бажано купувати зошити, у яких не більше ніж 12-18 аркушів (Дитині буде важко працювати з товстими зошитами, загинатимуться аркуші.)

Зошити повинні бути якісними, з білого, а не сірого паперу, клітинки' і лінії мають бути гарно прокреслені (щоб дитина краще бачи­ла рядочки і клітинки, адже це впливатиме на формування її почерку).

Зверніть увагу, щоб у зошитах у косу лінію обов'язково повинна бути додаткова міжряд­кова лінія (її роблять пунктирною чи суціль­ною).

Бажано купувати зошити звичайної шири­ни. У дуже вузьких зошитах із математики у малюка може не вміститися відрізок, а на уроках мови — певне речення чи завдання.

У першому класі знадобляться зошити у клітинку та косу лінію. Зошити у звичай­ну лінію знадобляться тільки у 3-му класі. Краще першокласникам їх не давати, адже діти ще не вміють писати однотипні однакові заввишки елементи.

Папка для зошитів. (Має бути твердою, щоб зошити не м'ялися. Краще уникати моделей, що закриваються лише з допомогою тонкої резинки, за кілька днів вона розтягнеться і не виконуватиме своєї функції. Перевірте, скільки зошитів у неї вміщується, чи зручно її вкладати у відділення портфеля.)

Кольоровий папір

Бажано купувати папір формату А4, адже на менших за розміром аркушах може не вміс­титися певна деталь чи креслення.

Краще відразу купувати декілька наборів, тому що спочатку малюк не вміє раціональ­но використовувати папір і заради невеликої деталі часто псує весь аркуш.

Краще купувати набори, що не скріплено металевими скобами, дитині важко їх роз­кривати, унаслідок чого вона псує аркуші.

Візьміть за правило напередодні уроків тру­дового навчання перевіряти, у якому стані папір і чи потрібно його замінити.

Кольоровий картон

Усі попередні рекомендації стосуються і кар­тону (розмір — А4, кількість — декілька наборів, відсутність металевих скоб, щотижнева перевірка стану набору).

- За бажанням можна додатково купити і картон формату А5, адже такі набори мають цікаве незвичайне розфарбування, дають змогу розвивати творчу фантазію учнів.

Альбом

Краще купувати альбом на металевих пру­жинах, що дають змогу легко перегортати аркуші та зручно розташовувати альбом на парті.

Краще купувати альбом із кількість арку­шів, більшою ніж 20-30.

Титульний аркуш альбому має бути цуп­кішим. (Не забудьте підписати альбом на титульній сторінці.)

Папір має бути білого кольору, гладенький, але не глянцевий, цупкість паперу має бути високою, адже на дуже тонких аркушах дитина не зможе якісно малювати фарбами. Зверніть увагу, щоб в альбомі був продума­ний засіб зручного відокремлення аркушів від альбому (часто це вертикальна мікроперфорація).

Як варіант, придбання не альбому, а папки з окремими аркушами.

Обкладинки

Обкладинки для зошитів прозорі й цупкі (не забудьте перевірити, щоб вони пасували до зошитів за розміром і зручно надягалися). Обкладинки для підручників. (Задля збере­ження підручників у гарному стані до кінця навчального року можна спочатку обгорну­ти їх папером чи старими шпалерами, а вже потім надягнути обкладинку, а на ній зазна­чити назву предмета, щоб дитина не плутала книги.)

Закладки. (Краще зробити їх зі стрічки і при­кріпити у кінці підручника так, щоб кінчик на декілька сантиметрів виступав зовні. Також можна купити готові картонні заклад­ки, але вони часто випадають і губляться.) Підставка для книжок. (Головне — це функціо­нальність, а не дизайн. Під час покупки спро­буйте поставити на підставку книжку, вона має тримати підручник під зручним кутом і, головне, не падати.)

Пенал

Часто   батьки   купують   пенали у вигляді замків, машин та інших : предметів. Це відволікатиме малюка. Краще купити звичайний, але зручний пенал. Бажано, щоб він не був металевим або пластмасовим (сильно грюкатиме) та не слід брати круглий (падатиме з парти). Купу­ючи пенал, перевірте, чи в змозі дитина без допомоги дорослого відкрити його і закрити; уникайте складних застібок. Декілька відді­лень допоможуть малюкові краще розмісти­ти необхідні р.ечі у пеналі та витрачати для їх пошуку менше часу. 1 У пеналі мають бути 2 простих олівці; 2 сині ручки; червона, зелена і чорна ручки; гумка; ножиці; клей-олівець.

Гумка

Гумка повинна виконувати свою основну функцію (м'яко та якісно витирати текст, написаний олівцем), а не бути прикрасою. Вона має бути м'якою і зручною. Гумкою на кінчику олівця краще не користуватися.

Олівці

Прості олівці бажано купувати м'які, так дитина не сильно напружувати руку. Пам'ятайте, що краще придбати відразу пачку (у ній зазвичай 10-12 штук), адже перший час малюки часто гублять олівці. Зверніть увагу на звичайну довжину і тов­щину олівців.

Також повинні бути і кольорові олівці. Іноді їх кладуть в окремий пенал (тільки не в круг­лий і не в металевий) або в окреме відділен­ня великого пеналу. Кількість кольорів для використання щодня — 12. Зверніть увагу, що не обов'язково для цього брати саме 12 олівців, адже існують двоколірні, і 6 таких олівців замінять 12 звичайних, а 12—24. Для уроків малювання за бажанням ви можете придбати набори, де кількість олівців є біль­шою ніж 24, але це не обов'язково.

Ручки

Ручка повинна бути легкою (важку дити­на втомиться тримати), не товстою, з глад­кою поверхнею у місці, за яке її триматимедитина; звичайної довжини (занадто коротка ручка заважатиме красиво писати), на кін­чику ручки не повинно бути зайвих прикрас, адже вони зроблять її важчою і відволікати­муть малюка.

Зручну ручку краще добирати шляхом спроб і дослідів. Купіть декілька різних і простеж­те, якою моделлю дитина легше й охайніше виконує завдання. Зверніть увагу на товщи­ну лінії, яку малює ручка (деяким учням легше використовувати ручки, що проводять тоненьку ліній, а іншим — навпаки; біль­шість батьків обирає ручки, що проводять ліній середньої товщини).

Гелеві ручки та фломастери майже не вико­ристовують. Винятком є уроки малювання з вивчення графіки. Краще відразу проде­монструвати малюкові, що порушення цієї умови спричиняє те, що відбиток таких ручок чи фломастерів зіпсує роботу і буде видним з іншого боку аркуша будь-якого зошита.

Лінійка

Лінійка довга для окремих уроків (ЗО см), лінійка коротка на кожен день (щоб уміщу­валася у пенал), трикутник. Краще купува­ти пластмасову лінійку, тому що дерев'яна швидко псується.

Циркуль

Зверніть увагу на зручність використання, чи гарно тримається грифель, техніку без­пеки.

Ножиці

Ножиці мають бути по руці дитини, гострі й зручні у використанні. Зверніть увагу нд наявність захисного копачка або особливості моделі, щоб, зберігаючи ножиці, дитина не поранилася.

Клей

Клей-олівець (краще купувати якісний, звер­ніть увагу на запах — він не повинен бути неприємним).

Клей ПВА (густий).

Пензлик для клею.

Візьміть за правило перед кожним уроком трудового навчання (обов'язково) і один раз на 2-3 дні (бажано) перевіряти, чи гарно відкру­чується ковпачок. Пам'ятайте, якщо цього не робити, малюк ризикує залишитися на уроці без клею, адже вчитель теж може не відкрити його.

Фарби

Акварель. (Пам'ятайте, що б кольорів замало для фантазії малюка, тому краще купувати набори, де більше кольорів (наприклад 12). Не купуйте неякісних та дешевих, адже вони мають неяскраві кольори і швидко засиха­ють. Краще придбати медові фарби.)

Палітра. (Вона має бути пластмасовою. Чи важливе саме це приладдя — вам скаже ваш учитель.)

    Гуаш.

Пензлики. (Спершу м'які, білячі, із загостре­ним кінчиком. Вони дають змогу покрива­ти великі площі малюнка і промальовувати кінчиком дрібні деталі. Для того щоб пере­вірити, наскільки добре пензлик збирається в загострений кінчик, змочіть її водою при покупці. Досить купити декілька пар пен­зликів різної товщини (з діаметром обойми від приблизно 1 см до 3-5 мм). Згодом ви самі добиратимете пензлики залежно від завдань: круглі або плоскі, м'які або жорсткі...)

Склянка-непроливайка. (Краще використо­вувати саме її, а не звичайну. Вона врятує ситуацію у тому разі, якщо дитина її пере­верне. Зараз є моделі з двома відсіками і міс­цем для пензлика.)

Пластилін

Пластилін. (Зверніть увагу на якість і кольо­ри!)

Дошка для ліплення. (Дошка не повинна легко вигинатися. Продумайте, як і куди дитина її вкладатиме після використання на уроці, адже вже після першого викорис­тання,пластилін на ній частково залишати­меться.)

Стеки. (Краще, якщо вони лежать не в самій коробці з пластиліном, що обов'язково зава­жатиме її закривати, а окремо.)

Вологі серветки. (Запам'ятайте, що вони необхідні на уроках образотворчого мисте­цтва і трудового навчання. Серветки стануть у пригоді, коли у розкладі немає названих предметів, адже ситуації бувають різними, і часто саме вони «рятують» малюка.)

 

 

 

Шановні батьки! 

 

Вам цікаво, чим займаються ваші діти кожної суботи в школі?

 

 

 

 

 

План роботи

«Школи майбутнього першокласника»

Час проведення: лютий 2018

Запрошені: діти 6—7-річного віку, які відвідують і не відвідують ДНЗ, та їхні батьки.

Мета: сприяти підвищенню мотивації до навчання в майбутніх першокласників і створити передумови для успішної адаптації дітей у початковій школі.

Завдання:

• створити умови для ознайомлення дітей та їхніх батьків із роботою школи, з учителями;

• сприяти підвищенню рівня інтересу дітей до школи, шкільних занять в емоційно сприятливій, доброзичливій атмосфері, створити умови для приємного знайомства вчителя з майбутніми першокласниками;

• виявити за допомогою діагностичних методик, короткочасних спостережень індивідуальні особливості дітей, рівень їхньої готовності до шкільного навчання за низкою показників;

•  організувати навчання для батьків майбутніх пер­шокласників, підготовку дитини до школи із залученням різних фахівців (психолога, соціального педагога, лікаря-педіатра, медичної сестри школи, вихователя ГПД, керівників гуртків);

• провести індивідуальні консультації з охочими батьками щодо підготовки дитини до школи з опорою на результати діагностичного обстеження.

 

Робота «Школи майбутнього першокласника»

І. Напрями роботи та їх зміст

 

1. Робота з майбутніми першокласниками: запрошен­ня дітей разом із вихователями на екскурсію школою. Дітям дають змогу посидіти за партами, виконати цікаве завдання. Учні 4-го класу готують для майбутніх першо­класників вироби в подарунок.

2. Відвідування вчителем підготовчого заняття в ДНЗ на запрошення вихователів. Знайомство з майбутніми учнями.

Організація занять для дітей у «Школі майбутнього першокласника» з метою створення доброзичливої, спокійної атмосфери для дітей і батьків, усі учасники «Школи...» збираються в одному приміщенні. Після виступу адміністрації, представника від учительського колективу і ознайомлення з режимом «Школи...»* пропонуємо дітям об'єднатися у 2—3 групи по 8—12 осіб у кожній (залежно від кількості дітей і вчителів за допомогою жереба — «кольорової фішки»). Після чого вчителі ведуть дітей у сусідні класи на заняття. Якщо дитина почувається невпевнено, то разом із нею на за­няття запрошують і її маму або тата. Заняття тривають 15—20 хв, перерва 10 хв, кожен учитель проводить своє заняття, а під час перерви групи дітей міняються місцями. У результаті кожен педагог бачить усіх дітей. Діти, у свою чергу, зустрічаються з кожним учителем. У день проводять 2—3 заняття. На заняттях застосову­ють ігрові та інші форми роботи, які ваблять дітей своєю новизною й «дорослістю». Під час виконання різних завдань проводять діагностичну роботу, результати якої використовують для консультаційної індивідуальної бесіди з батьками та вчителями під час підготовки до нового навчального року. Для проведення діагностики готовності дітей до шкільного навчання використовують завдання тестового та ігрового спрямування.

ІІ.  Робота з батьками

1. Зустрічі-бесіди на базі ДНЗ про підготовку дитини до школи, про роботу школи.

2.  Екскурсія по школі (навчальні кабінети, їдальня, спортивний зал, конференц-зал, бібліотека, студія об­разотворчого мистецтва, музей Пам'яті тощо).

3. Рекомендації з підготовки дитини до школи від різних фахівців (психолога, педагога, медичного пра­цівника);

4. Індивідуальні консультації з підготовки дитини до школи для охочих батьків за результатами діагностич­них досліджень.